На хвилі виходу другої частини відомого американського мюзиклу «Mamma Mia - 2», який я беззастережно рекомендую до перегляду, вирішив скласти свій топ-5 музичних фільмів, які цікаво дивитися навіть тим, хто говорить, що мюзикли «це не моє». Я теж не любитель двогодинних історій, де через кожні 5 хвилин герої як дурники співають про свою любов, проблеми та пригоди. Але є фільми-виключення в цьому жанрі, де сюжетна лінія змушує додивитися картину до кінця, не дратуючись на музично-танцювальні перформанси.
5 місце: «Бурлеск» (2010, реж. Стів Антін) – хтось скаже, що цей фільм може подобається тільки шанувальникам Крістіни Агілери, яка займає 85% всього фільму (втім, головна сюжетна лінія - це історія її героїні, сучасної Попелюшки, яка приїхала підкорювати мегаполіс своїм талантом). Або, що ця картина для шанувальників вічно молодий Шер, яка зіграла а-ля хресну маму героїні Агілери, - і тут ви матимете рацію, її там більш ніж достатньо. & Nbsp; Якщо ви терпіти не можете цих двох співачок, то навіть не починайте дивитися. Якщо ставитеся нейтрально, спробуйте, адже музична складова - це круті сучасні поп-треки, які надовго засядуть в голові. Сюжет, хоч почасти й банальний і фінал очевидний, але дві діви американської естради змушують дивитися на екран, не відриваючи очі. Такий собі сучасний «Кабаре-Мулен Руж», але в більш попсової подачі, - як раз для тих, хто не любить класичні мюзикли.
4 місце: «Суїні Тодд, демон-перукар з Фліт-стріт» (2007, реж. Тим Бертон) – не схожий ні на що драматичний трилер з музичними сценами, які не те, що не дратують, ти їх практично не помічаєш, - а це вже показник якісного мюзиклу, від якого явно не заснеш. Похмурий, але притягальний з неповторними Джонні Деппом і Хеленою Бонем Картер. Такий тандем на чолі з майстром казкового кінематографу був приречений на успіх. І якщо ви тільки збираєтесь зануритися в світ лондонського вулиць, я вам щиро заздрю.
3 місце: «Чикаго» (2002, реж. Роб Маршалл) – 6 статуеток Оскара з 13 номінацій, в тому числі - кращий фільм року. Мало для того, щоб хоча б раз подивитися цей кримінально-детективний мюзикл? Атмосфера Чикаго 20-х років, шикарні декорації і бездоганна гра голлівудських мастодонтів: Рене Зельвегер, Річарда Гіра, Кетрін Зета-Джонс та інших. Все ще мало мотивації для перегляду? Хм, що тут сказати, якщо ви не естети? ;-)
2 місце: «Мулен Руж »(2001, реж. Баз Лурман) – незважаючи на те, що цей славнозвісний мюзикл вийшов на рік раніше «Чикаго», зібрав касу і завоював серця мільйонів, номінацій на премію Оскар 7 і всього 2 перемоги (за дизайн костюмів і роботу художників). Чому я поставив його вище в рейтингу - дуже просто. Французька історія кохання між героями Ніколь Кідман і Юеном Макгрегором підкупила більше, а їх музичні теми - насолода вух моїх. І як раз «Мулен Руж» реанімував призабутий тоді жанр кіномюзиклу і був визнаний класикою жанру. Завдяки йому «Чикаго» виявився одним з найкасовіших і приголублених нагородами фільмом 2002 року.
1 місце: «Кабаре» (1972, реж. Боб Фосс) – прадід всіх вищеперелічених фільмів, невмируща класика, культурний вплив якого вийшло за горизонти кінематографа. Справа в тому, що режисер тонко перетворив нібито веселий музичний фільм в антифашистську драму, де елементи мюзиклу несуть смислове навантаження. Драматичний розповідь про передвоєнної Німеччини - чудовий фон для історії героїв. Кабаре тут виступає метафорою деградації окремої особистості і всієї нації під тиском наступаючої на Європу коричневої чуми. Про гру неперевершених Лайзи Мінеллі і Майкла Йорка і говорити не варто - це потрібно просто дивитися. Ну а 10 номінацій і 8 нагород Оскара - це рекорд того часу, хоч картина і програла в боротьбі за головну статуетку. «Ти не жив (а) - ти не любив (а) якщо не дивився (а) Кабаре!» - все, що я можу сказати про це шедевральний фільмі.
400600
150250
Обговорення
0
Коментарів немає